небилиця

Небилиця, -ці

ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небилиця — небили́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. небилиця — див. НЕБУВАЛЬЩИНА. Словник синонімів Караванського
  3. небилиця — див. вигадка; наклеп Словник синонімів Вусика
  4. небилиця — -і, ж. 1》 Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. || Нісенітниця, дурниця. Городити небилиці. 2》 Невеликий фольклорний твір із сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. небилиця — НЕБИЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Словник української мови у 20 томах
  6. небилиця — • небилиця - жанр народнопоет. творчості, різновид казки, де вимисел доведено до абсурду, чим і досягається коміч. ефект. Н. може бути самостійним твором, проте часто включається до казки як її частина. Елементи... Українська літературна енциклопедія
  7. небилиця — моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!... Фразеологічний словник української мови
  8. небилиця — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  9. небилиця — НЕБИЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр. Словник української мови в 11 томах