небилиця
НЕБИЛИ́ЦЯ, і, ж.
1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка.
[Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр., IX, 1952, 174);
Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (Гур., Життя.., 1954, 351);
// Нісенітниця, дурниця.
— Ви біля гадюки сиділи? — нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (Стельмах, І, 1962, 486).
◊ Городи́ти небили́ці див. городи́ти.
2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі.
Оригінальним видом фольклору є небилиці — своєрідні каламбури, пройняті іронією (Веч. Київ, 23.VІІ 1957, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небилиця — небили́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- небилиця — див. НЕБУВАЛЬЩИНА. Словник синонімів Караванського
- небилиця — див. вигадка; наклеп Словник синонімів Вусика
- небилиця — -і, ж. 1》 Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. || Нісенітниця, дурниця. Городити небилиці. 2》 Невеликий фольклорний твір із сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небилиця — НЕБИЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Словник української мови у 20 томах
- небилиця — • небилиця - жанр народнопоет. творчості, різновид казки, де вимисел доведено до абсурду, чим і досягається коміч. ефект. Н. може бути самостійним твором, проте часто включається до казки як її частина. Елементи... Українська літературна енциклопедія
- небилиця — моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!... Фразеологічний словник української мови
- небилиця — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
- небилиця — Небилиця, -ці ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339. Словник української мови Грінченка