небосяжний
НЕБОСЯ́ЖНИЙ, а, е.
Який досягає неба.
Поза табором, наче тло, стояла небосяжна чорна, мов пекло, стіна димів пожарища Луцька (Юліан Опільський);
На небосяжні дахи, Я бачив, білі .. хмарки, Неначе свійські голуби, сідають (І. Вирган).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небосяжний — небося́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- небосяжний — -а, -е. Який досягає неба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небосяжний — НЕБОСЯ́ЖНИЙ, а, е. Який досягає неба. Поза табором, наче тло, стояла небосяжна чорна, мов пекло, стіна димів пожарища Луцька (Оп., Іду.., 1958, 602); На небосяжні дахи, Я бачив, білі.. хмарки, Неначе свійські голуби, сідають (Вирган, В розп. літа, 1959, 201). Словник української мови в 11 томах