1. Словник української мови в 11 томах

небосяжний

НЕБОСЯ́ЖНИЙ, а, е. Який досягає неба.

Поза табором, наче тло, стояла небосяжна чорна, мов пекло, стіна димів пожарища Луцька (Оп., Іду.., 1958, 602);

На небосяжні дахи, Я бачив, білі.. хмарки, Неначе свійські голуби, сідають (Вирган, В розп. літа, 1959, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небосяжний — небося́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небосяжний — -а, -е. Який досягає неба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небосяжний — НЕБОСЯ́ЖНИЙ, а, е. Який досягає неба. Поза табором, наче тло, стояла небосяжна чорна, мов пекло, стіна димів пожарища Луцька (Юліан Опільський); На небосяжні дахи, Я бачив, білі .. хмарки, Неначе свійські голуби, сідають (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах