небуденно

НЕБУДЕ́ННО.

Присл. до небуде́нний.

Степ лежить тихий, повитий млою, і силует вітродвигуна на далекім відділку маячить якось небуденно (О. Гончар);

Дуда – старовинний і нині рідкісний інструмент; її музика незвичайна – благородна і радісна, небуденно щаслива (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небуденно — небуде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. небуденно — Присл. до небуденний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небуденно — НЕБУДЕ́ННО. Присл. до небуде́нний. Степ лежить тихий, повитий млою, і силует вітродвигуна на далекім відділку маячить якось небуденно (Гончар, Тронка, 1963, 121); Наша сучасна молодь по-своєму красива, їй хочеться мислити високо, романтично, небуденно (Літ. Укр., 18. XII 1962, 2). Словник української мови в 11 томах