небілений

НЕБІ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Не помазаний білою глиною.

Жовтий, небілений дім нічим не відрізнявся від інших молдуванських хат (М. Коцюбинський);

На вулиці, проти єдиної небіленої хати, стояв гурт жінок і дітей (Є. Кравченко).

2. Якого не білили (у 2 знач.) (про тканину, нитки і т. ін.).

Стіни [клуні] позавішували килимами, ряднами, простирадлами, обтягли шматками небіленого полотна (І. Нечуй-Левицький);

– Їздив же [Терентій] сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений віск (М. Стельмах);

Виконані лляними восковими або небіленими нитками, мережки дають жовтуватий або сріблястий відтінок на білому полотні (з навч. літ.);

// Вигот. з полотна, якого не білили.

Висока, худа молодиця в небіленій сорочці й спідниці цупкими пальцями вчепилася в грубий сувій, який тримав перед себе розлючений бандит (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небілений — небі́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небілений — -а, -е. 1》 Не помазаний білою глиною. 2》 Якого не білили (у 2 знач.) (про тканину, нитки і т. ін.). || Вигот. з полотна, якого не білили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небілений — НЕБІ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Не помазаний білою глиною. Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір’ям для другого (Коцюб. Словник української мови в 11 томах