невгасаючий
НЕВГАСА́ЮЧИЙ, а, е.
1. Який не гасне; невгасимий, незгасний.
Ніколи ікона Матері Божої, під якою горіло невгасаюче світло, не дивилася на Мотрю такими великими, повними виразу очима, як нині (Б. Лепкий);
Проїхав я царства-королівства, багато пишних королівен зустрічав я по дорозі, а подібної до тебе ніде не бачив. Очі твої .. ваблять до себе, в самі глибини душі моєї проходять, зіллям-отрутою, мукою солодкою, навіки невгасаючою, точать мою кров (М. Івченко).
2. перен. Який не зменшується, не зникає.
Крізь боїв невгасаючі гули поспішаю до тебе і я, любе місто моє (М. Упеник);
Народна невгасаюча любов, Що йшла дорогами і стежечками .. По світу йде широкими шляхами! (А. Турчинська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невгасаючий — невгаса́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- невгасаючий — див. вічний Словник синонімів Вусика
- невгасаючий — -а, -е. 1》 Який не гасне; невгасимий, незгасний. 2》 перен. Який не зменшується, не зникає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невгасаючий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- невгасаючий — НЕВГА́САЮЧИЙ, а, е. 1. Який не гасне; невгасимий, незгасний. 2. перен. Який не зменшується, не зникає. Крізь боїв невгасаючі гули поспішаю до тебе і я, любе місто моє (Уп., Вірші.. Словник української мови в 11 томах