невеликий
НЕВЕЛИ́КИЙ, а, е.
1. Незначний розміром, величиною; малий.
В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей (І. Нечуй-Левицький);
Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (С. Чорнобривець);
В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують до дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах);
Майор стояв біля вікна і дивився на вулицю, на хлопчика й дівчинку, що гралися, пускаючи кораблики в невеликий потічок (А. Дімаров);
// Невисокий (про зріст).
Перед вами портрет Франка .. Невеликий, хоч сильний мужчина (М. Коцюбинський);
Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар);
// Незначний кількістю.
Невеликі то були гроші (І. Франко);
На вулиці там недалечко стояла Громадка людей невелика (Леся Українка);
Вага невелика і дишель легкий незвичайно (М. Зеров);
Стежечка біжить до того місця, де влітку стоїть невелика пасіка (М. Стельмах);
// Який триває недовго; нетривалий.
Невеликії три літа Марно пролетіли... (Т. Шевченко);
Уляна зробила невелику паузу, тамуючи хвилювання (О. Довженко);
До їхнього товариства ввіходить новий член. Це відбувається вночі, на невеликій стоянці, коли пароплав приймає пошту на борт (Ю. Яновський).
2. розм. Дитячого віку; малолітній.
Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі?? (Т. Шевченко);
Жила колись у нашому селі вдова Орлиха. Я ще була невелика дівчинка, не дуже-то що пам'ятаю, а чула се од покійної матері (Марко Вовчок).
3. Незначний щодо сили, глибини, інтенсивності і т. ін. вияву.
Тепер, коли в його малому сердечку невелике горе виводило свою журливу пісню, – йому очі зразу відкрилися (Панас Мирний);
Налітав спроквола невеликий вітер (Ю. Яновський);
Вона одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко);
– Невелика, скажу, радість від цього, – поправляє берданку Матвій (М. Стельмах).
◇ На [яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)] мить див. мить;
Невели́ка пти́ця <�Дрібна́ пта́шка> див. пти́ця;
Невели́ка ця́ця див. ця́ця;
(1) Невели́ка шту́ка (д) див. шту́ка¹.
Значення в інших словниках
- невеликий — невели́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- невеликий — див. МАЛИЙ. Словник синонімів Караванського
- невеликий — див. малий Словник синонімів Вусика
- невеликий — [неивеиликией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- невеликий — -а, -е. 1》 Незначний за розміром, величиною; малий. || Невисокий (про зріст). || Незначний за кількістю. || Який триває недовго; нетривалий. 2》 розм. Дитячого віку; малолітній. 3》 Незначний щодо сили, глибини вияву, інтенсивності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невеликий — на (яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. На короткий час; ненадовго. Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський); Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Фразеологічний словник української мови
- невеликий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- невеликий — Невели́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невеликий — НЕВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Незначний розміром, величиною; малий. В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей (Н.-Лев., І, 1956, 145); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах