1. Словник української мови у 20 томах

невелемовний

НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е.

Те саме, що небагатослі́вний.

Літопису невелемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ (М. Бажан);

Порослі лісом гранітні острови, темно-синя холодна вода – типова картина аландської природи, яка накладає певний відбиток і на вдачу людей: вони невелемовні, спокійні й гостинні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невелемовний — невелемо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невелемовний — див. мовчазний Словник синонімів Вусика
  3. невелемовний — -а, -е. Те саме, що небагатослівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невелемовний — МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  5. невелемовний — НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що небагатослі́вний. Літопису невелемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ (Бажан, І, 1946, 296). Словник української мови в 11 томах