1. Словник української мови у 20 томах

невезіння

НЕВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм.

Нещасливий збіг обставин; невдача.

Можна було Передерієві ще поскаржитись Максимові на невезіння, але треба було братися за підготовку до іспитів (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невезіння — невезі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. невезіння — див. невдача Словник синонімів Вусика
  3. невезіння — -я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невезіння — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
  5. невезіння — НЕВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача. Можна було Передерієві ще поскаржитись Максимові на невезіння, але треба було братися за підготовку до іспитів (Рибак, Час.., 1960, 279). Словник української мови в 11 томах