невезіння
НЕВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача.
Можна було Передерієві ще поскаржитись Максимові на невезіння, але треба було братися за підготовку до іспитів (Рибак, Час.., 1960, 279).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невезіння — невезі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- невезіння — див. невдача Словник синонімів Вусика
- невезіння — -я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невезіння — НЕВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача. Можна було Передерієві ще поскаржитись Максимові на невезіння, але треба було братися за підготовку до іспитів (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- невезіння — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови