невдячність
НЕВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдя́чний.
Ще довго горіло світло і велася бесіда про недбальство, лінивство, пияцтво, зухвальство й невдячність простого люду (Кобр., Вибр., 1954, 145);
Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з голови (Чаб., Балкан. весна,1960, 12);
// Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро.
Він бажав Дорі добра, а замість того дістав невдячність (Коцюб., II, 1955, 381).
◊ Чо́рна невдя́чність — зло замість вдячності за зроблене добро.
— Невже ти відповіси на мою одвертість такою чорною невдячністю? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невдячність — невдя́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- невдячність — Невдяка, свинство, с. чорна невдячність. Словник синонімів Караванського
- невдячність — -ності, ж. Абстр. ім. до невдячний. || Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро. Чорна невдячність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невдячність — НЕВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдя́чний. Ярославові боліла синова невдячність (В. Дрозд); Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з голови (М. Чабанівський); // Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро. Словник української мови у 20 томах
- невдячність — Ми до них з серцем, а вони до нас з перцем. Ми до них з доброю волею, а вони до нас зо злобою. Хто не відвдячиться за добро, тому в душі студено. Хто не віддає добром за добро, того й сумління неспокійне. Приповідки або українсько-народня філософія
- невдячність — Невдя́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невдячність — Невдячність, -ности ж. Неблагодарность. К. ХП. 84. Словник української мови Грінченка