невдячність
НЕВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до невдя́чний.
Ярославові боліла синова невдячність (В. Дрозд);
Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з голови (М. Чабанівський);
// Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро.
Він бажав Дорі добра, а замість того дістав невдячність (М. Коцюбинський).
(1) Чо́рна невдя́чність – зло замість вдячності за зроблене добро.
– Невже ти відповіси на мою одвертість чорною невдячністю? (О. Полторацький);
Чого там важко! – відповіла, як завжди трогхи холоднувато (“чорна невдячність!”) куховарка. – Чого там важко, ми вже звикли, барин (М. Хвильовий).
◇ Відпла́чувати / відплати́ти чо́рною невдя́чністю див. відпла́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невдячність — невдя́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- невдячність — Невдяка, свинство, с. чорна невдячність. Словник синонімів Караванського
- невдячність — -ності, ж. Абстр. ім. до невдячний. || Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро. Чорна невдячність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невдячність — Ми до них з серцем, а вони до нас з перцем. Ми до них з доброю волею, а вони до нас зо злобою. Хто не відвдячиться за добро, тому в душі студено. Хто не віддає добром за добро, того й сумління неспокійне. Приповідки або українсько-народня філософія
- невдячність — Невдя́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невдячність — НЕВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдя́чний. Ще довго горіло світло і велася бесіда про недбальство, лінивство, пияцтво, зухвальство й невдячність простого люду (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- невдячність — Невдячність, -ности ж. Неблагодарность. К. ХП. 84. Словник української мови Грінченка