невигаслий
НЕВИГА́СЛИЙ, а, е.
Те саме, що незга́слий.
Із серцем, повним туги до людей, Невигаслої теплої любові, Прямує [Каїн] до села (І. Франко);
Приїздить він [син] все такий же стрункий, як і в молодості, підтягнутий, з невигаслою привітністю в очах (О. Гончар);
Він помічав, яе ця самотність .. робила менш рухливими невигаслі очі (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невигаслий — неви́гаслий прикметник Орфографічний словник української мови
- невигаслий — -а, -е. Те саме, що незгаслий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невигаслий — НЕВИ́ГАСЛИЙ, а, е. Те саме, що незга́слий. Із серцем, повним туги до людей, Невигаслої теплої любові, Прямує [Каїн] до села (Фр., X, 1954, 387); Приїздить він все такий же стрункий, як і в молодості, підтягнутий, з невигаслою привітністю в очах (Гончар, Тронка, 1963, 195). Словник української мови в 11 томах