1. Словник української мови в 11 томах

невигаслий

НЕВИ́ГАСЛИЙ, а, е. Те саме, що незга́слий.

Із серцем, повним туги до людей, Невигаслої теплої любові, Прямує [Каїн] до села (Фр., X, 1954, 387);

Приїздить він все такий же стрункий, як і в молодості, підтягнутий, з невигаслою привітністю в очах (Гончар, Тронка, 1963, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невигаслий — неви́гаслий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невигаслий — -а, -е. Те саме, що незгаслий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невигаслий — НЕВИГА́СЛИЙ, а, е. Те саме, що незга́слий. Із серцем, повним туги до людей, Невигаслої теплої любові, Прямує [Каїн] до села (І. Франко); Приїздить він [син] все такий же стрункий, як і в молодості, підтягнутий, з невигаслою привітністю в очах (О. Словник української мови у 20 томах