невигойний
НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е.
1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний.
Михайло тихо промовив: – Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Олесь Досвітній).
2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.).
Сюди з усіх усюд стікаються прочани, стікаються хворі на невигойні й погані хвороби (М. Стельмах).
3. перен. Якого не можна позбутися.
Вона кохала Арсена якимсь притупленим, але незмінним і невигойним .. почуттям (Л. Дмитерко);
Не тільки державний кордон проліг між ними [братами], а й невигойний біль за кохану (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невигойний — невиго́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- невигойний — див. НЕВИЛІКОВНИЙ. Словник синонімів Караванського
- невигойний — -а, -е. 1》 Якого не можна вигоїти, вилікувати; невиліковний. 2》 Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.). 3》 перен. Якого не можна позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невигойний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П. Словник синонімів української мови
- невигойний — НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е. 1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний. Михайло тихо промовив: — Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Досв., Вибр., 1959, 111). 2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і... Словник української мови в 11 томах