1. Словник української мови в 11 томах

невигойний

НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е.

1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний.

Михайло тихо промовив: — Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Досв., Вибр., 1959, 111).

2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.).

Сюди з усіх усюд стікаються прочани, стікаються хворі на невигойні й погані хвороби (Стельмах, II, 1962, 311).

3. перен. Якого не можна позбутися.

Ніякими ярликами не можна приховати невигойних болячок капіталізму (Ком. Укр., 4, 1960, 9);

Вона кохала Арсена якимсь притупленим, але незмінним і невигойним.. почуттям (Дмит., Розлука, 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невигойний — невиго́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невигойний — див. НЕВИЛІКОВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. невигойний — -а, -е. 1》 Якого не можна вигоїти, вилікувати; невиліковний. 2》 Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.). 3》 перен. Якого не можна позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невигойний — НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е. 1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний. Михайло тихо промовив: – Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Олесь Досвітній). 2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. невигойний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П. Словник синонімів української мови