невидимка
НЕВИДИ́МКА, и, ж. і ч.
1. Те, що неприступне зорові, чого не можна побачити.
Я своєю одежею .. колю панам очі. Я рад би був, щоби моя одежа сталася на той час невидимкою (Л. Мартович);
Максим усе ще дивився на річку, – в очах його мерехтіло, й він уже не був певен, чи там не йде ще хтось, хто не має вже видимих ані ніг, ні голови, – зовсім невидимка (І. Багряний);
* У порівн. Що вже за варту виставляв пан, і з рушниць палили, .. а їй [жар-птиці] хоч би й що: як та невидимка прилетить (Л. Юхвід);
Зульфат чимчикував поруч, як невидимка (Григір Тютюнник);
// шапка, наділена чаклунською властивістю робити невидимим того, хто її надіває зветься шапкою-невидимкою.
2. Маленька тонка шпилька для жіночої зачіски.
3. у знач. присл. невиди́мкою. Непомітно, приховано.
Не хотілось би, щоб на моїй книжці стояв невидимкою епіграф (Леся Українка);
Ось тут десь недалеко невидимкою стежить за тобою страшна сусіда (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- невидимка — невиди́мка іменник жіночого або чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- невидимка — -и, ж. і ч. 1》 Те, що неприступне зорові, чого не можна побачити. 2》 Маленька тонка шпилька для жіночої зачіски. 3》 у знач. присл. невидимкою. Непомітно, приховано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невидимка — НЕВИДИ́МКА, и, ж. і ч. 1. Те, що неприступне зорові, чого не можна побачити. Шапка зветься тая — невидимка (Чуб., І, 1872, 87); Я своєю одежею.. колю панам очі. Я рад би був, щоби моя одежа сталася на той час невидимкою (Март.. Тв., 1954, 200); *У порівн. Словник української мови в 11 томах