1. Словник української мови у 20 томах

невимовність

НЕВИМО́ВНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до невимо́вний.

Означуюче потрібно уявити собі не як “видиму частину сенсу”, не як його матеріальну попередність, а, навпаки, – як його вторинний продукт. Відтак, і в нескінечності означуючого передбачається невимовність (означуюче, що не піддається найменуванню), (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невимовність — невимо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невимовність — -ності, ж. Абстр. ім. до невимовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невимовність — НЕВИМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невимо́вний. Словник української мови в 11 томах