невинний

НЕВИ́ННИЙ, НЕВИ́НЕН, неви́нна, неви́нне.

1. Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного.

[Прісцілла (кидається до Руфіна):] Мене в'яжіть! Мій чоловік невинен (Леся Українка);

Яке це божевілля на невинних людей нападати! (А. Хижняк);

// у знач. ім. неви́нний, ного, ч.; неви́нна, ної, ж. Той, хто не зробив нічого злочинного.

– Тепер беріться за хлопців. Хапай винного й невинного! (І. Нечуй-Левицький);

Світ здавався їй [дівчині] якоюсь дикою, несправедливою потворою, що карає невинних (Н. Кобринська).

2. Морально чистий, непорочний.

Я не забуду щастя дотику до її шовкових кучерів, не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, – моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський);

Вона справді любила його всім своїм щирим, невинним, дівочим серцем (О. Іваненко);

// Властивий морально чистій людині.

Давнина, власне, дуже відносна. Та для віку людини це становить досить відчутну частку життя .. наймолодших років, невинних і сильних почуттів (Іван Ле);

В суворій чистоті хлопчина жити звик, До того хоч палкий, у поривах гарячий, Він був невинної, дитинячої вдачі (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// Який виражає моральну чистоту, непорочність.

Лице твоє, чудове і невинне, Отут раз в раз у серці мо́їм сяє (І. Франко);

За Тимофієм .. виступала гарна молодичка, поблискуючи не дуже невинними очима, й усміхалася (Г. Хоткевич);

// Пов'язаний з морально чистою, непорочною поведінкою.

Максим у своїй невинній щирості й не розумів, як чутно вколов він у серце боярина тими словами (І. Франко);

В голосі Степана було стільки невинної радості, що старий Волох спершу на хвилину злагіднів (О. Маковей);

// Про дівчину до моменту дефлорації, першого сексуального контакту.;

Відома давньоіранська приказка, що невинна дівчина може пройти з мішком золота за плечима всю країну вздовж і поперек, не зазнавши ані найменшої кривди. (з наук.-попул. літ.).

3. Наївний, простодушний, нехитрий.

І як тепер пояснити йому, що допустилося цієї невинної побрехеньки тільки з любові до нього? (Ірина Вільде);

Дорош уважно слухав розповіді селян, але відчував, що вони приходять до нього не для того, щоб розповідати такі невинні історії, а що в них на умі є щось важливіше (Григорій Тютюнник).

4. Який не завдає шкоди кому-небудь, не загрожує комусь; нешкідливий, безневинний.

[Річард (до Дженні):] Запевняю, що заміри мої були невинні, але як я необережно зрушив вам спокій серця, то бажав би знати... (Леся Українка);

Почмейстер роздер конверт і конфіскував ті нещасні і невинні вирізки [про свято Котляревського], немов щось страшне (М. Коцюбинський).

Неви́нна кров див. кров;

(1) Неви́нна пліва́ див. пліва́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

невинний

Значення в інших словниках