невладний

НЕВЛА́ДНИЙ, а, е.

1. Який не може стримати своїх почуттів, втратив самовладання, владу над собою.

Над стихією Бедестану невладна була ніяка сила, окрім хіба що стихії ще більшої (П. Загребельний);

Той, християнський [Бог] тепер над ним невладний, тож немає потреби звіряти йому свою душу. А мусульманський Бог зовсім чужий (Р. Іваничук).

2. Який не належить до компетенції влади, не пов'язаний з владою.

Невладні структури.