невлад
НЕВЛА́Д, присл.
1. Непослідовно, незв'язно (говорити, відповідати іт. ін.).
Орися стала приходити з роботи засмучена, на бабине запитання відповідала неохоче або невлад (Д. Бедзик);
Дивлячись у землю, він невлад заговорив (С. Чорнобривець).
2. Не так, як треба, не узгоджуючись із чим-небудь.
Найстарший дзвін теж бив невлад, бо смикала його язика за три десятки мотузів чверть сотні мужиків (О. Ільченко);
Знову лейтенант Березко диригував оркестром, правда, вже трохи невлад розмахуючи руками (С. Журахович);
// Незлагоджено, негармонійно.
Заспівує [М. Островський] перший про те, що легко на серці від пісні, .. і ми починаємо хором, хоча, пам'ятаю, невлад (М. Упеник).
3. у знач. безос. пред. Не підходить.
Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти .. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Т. Шевченко);
– Я чужого не брав, а як моє невлад, так я з своїм назад, – образився Гнида і повернувсь до дверей (Г. Епік).
Значення в інших словниках
- невлад — Які синоніми у слова невпопад? Невлад, не до ладу. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- невлад — невла́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- невлад — пр., НЕВГАРАЗД; незлагоджено, негармонійно; ФР. не підходить <н. коли моє невлад, то я своє назад>. Словник синонімів Караванського
- невлад — див. недоречно Словник синонімів Вусика
- невлад — присл. 1》 Непослідовно, незв'язно (говорити, відповідати і т. ін.). 2》 Не так, як треба, не узгоджуючись із чим-небудь. || Незлагоджено, негармонійно. 3》 у знач. присудк. сл. Не підходить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невлад — БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. Словник синонімів української мови
- невлад — Невла́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невлад — НЕВЛА́Д, присл. 1. Непослідовно, незв’язно (говорити, відповідати іт. ін.). Орися стала приходити з роботи засмучена, на бабине запитання відповідала неохоче або невлад (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 42); Дивлячись у землю, він невлад заговорив (Чорн. Словник української мови в 11 томах
- невлад — Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад. посл. Словник української мови Грінченка