невловимий
НЕВЛОВИ́МИЙ, а, е.
1. Якого не можна піймати, застати де-небудь.
Матрос малював собі велетенського командира невловимого крейсера (Ю. Яновський);
Малий Тарас чув розповіді про невловимого героя селянського руху на Поділлі Устима Кармалюка (П. Колесник);
Наш партизанський загін був невловимий. Він, як вітер гасав по степу (Д. Бедзик).
2. Ледве помітний для ока.
Тільки тепер помітив Яресько якусь невловиму настороженість навкруги (О. Гончар);
Невловима посмішка просковзнула на устах Щербицького (С. Журахович);
// Якого не можна визначити.
Чулось невловиме дихання життя, рух земних соків (М. Коцюбинський);
Вигляд у чоловіка похмурий, обличчя видовжене, і чимось невловимим він нагадував Турбая (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невловимий — невлови́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- невловимий — див. жвавий; спритний Словник синонімів Вусика
- невловимий — неуловимий, -а, -е. 1》 Якого не можна піймати, застати де-небудь. 2》 Ледве помітний для ока. || Якого не можна визначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невловимий — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін. Словник синонімів української мови
- невловимий — НЕВЛОВИ́МИЙ, а, е. 1. Якого не можна піймати, застати де-небудь. Матрос малював собі велетенського командира невловимого крейсера (Ю. Янов., II, 1958, 33); Малий Тарас чув розповіді про невловимого героя селянського руху на Поділлі Устима Кармалюка (Кол. Словник української мови в 11 томах