невловимий
НЕВЛОВИ́МИЙ, а, е.
1. Якого не можна піймати, застати де-небудь.
Матрос малював собі велетенського командира невловимого крейсера (Ю. Янов., II, 1958, 33);
Малий Тарас чув розповіді про невловимого героя селянського руху на Поділлі Устима Кармалюка (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 7).
2. Ледве помітний для ока.
Тільки тепер помітив Яресько якусь невловиму настороженість навкруги (Гончар, II, 1959, 46);
Невловима посмішка просковзнула на устах Щербицького (Жур., Звич. турботи, 1960, 50);
// Якого не можна визначити.
Чулось невловиме дихання життя, рух земних соків (Коцюб., II, 1955, 375);
Вигляд у чоловіка похмурий, обличчя видовжене, і чимось невловимим він нагадував Турбая (Руд., Остання шабля, 1959, 241).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невловимий — невлови́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- невловимий — див. жвавий; спритний Словник синонімів Вусика
- невловимий — неуловимий, -а, -е. 1》 Якого не можна піймати, застати де-небудь. 2》 Ледве помітний для ока. || Якого не можна визначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невловимий — НЕВЛОВИ́МИЙ, а, е. 1. Якого не можна піймати, застати де-небудь. Матрос малював собі велетенського командира невловимого крейсера (Ю. Яновський); Малий Тарас чув розповіді про невловимого героя селянського руху на Поділлі Устима Кармалюка (П. Словник української мови у 20 томах
- невловимий — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін. Словник синонімів української мови