1. Словник української мови у 20 томах

неволенька

НЕВО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до нево́ля.

Молодицям вся неволенька, – У колисці дитина кричить, На припічку та горщик біжить (з народної пісні);

Ой у неділю рано-пораненьку Супрун із ордою стявся, А в понеділок, в обідню годину, Сам в неволеньку попався (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неволенька — нево́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неволенька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до неволя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неволенька — НЕВО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до нево́ля. Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька — Відшук черствого шматка, Як за роботою вільна неволенька Груди ураз дотика (Граб. Словник української мови в 11 томах
  4. неволенька — Неволенька, неволечка, -ки ж. ум. отъ неволя. Словник української мови Грінченка