невправний

НЕВПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Якому не властива вправність, спритність; незграбний.

З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх не як сміливець.., а як невправний хлопчак, який боїться стрімкого спаду (Ірина Вільде);

Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах).

2. Який погано, без належного уміння виконує що-небудь; невмілий, недосвідчений.

[Гофман:] Пробачте, пане сенаторе. Нові ж робітниці й робітники невправні в тій роботі, і брати їх невигідно (Мирослав Ірчан);

Хоч з нього був невправний промовець, але він зрозумів, що в ці хвилини мусить говорити вправно (С. Скляренко);

[Генеральчик:] Він, хоч і невправний, але чесний воїн (С. Голованівський);

// У якого немає навиків робити що-небудь добре й швидко.

Страх паралізував невправні ще пальці учнів, і вони вимальовували такі дивовижні карлючки замість літер (П. Колесник);

Човен у його невправних руках кидався в різні боки (П. Панч);

// Необережний, необачний.

Тут можна зробити один незначний, невправний крок, і замість величезного тріумфу буде неймовірний провал (В. Собко);

Обсмалені пальці рук, плями на піджаці і штанях від невправного користування реактивами свідчили, що він [Максим] не гребував нічим. А чи міг він цуратися чорної роботи? (Н. Рибак).

3. Зробл. без уміння, вправності, майстерності.

Ще твої невправні рими, і у віршах ти грішиш порівняннями старими (П. Тичина);

Від невправного удару молотка цвях зігнувся (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

невправний

Значення в інших словниках