невправність

НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до невпра́вний.

Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Д. Ткач);

Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (С. Чорнобривець);

У мові ділового документа, як і взагалі в літературній мові, недопустимі граматична невправність, смислова неточність, стилістична безпорадність, бо все це ускладнює сприйняття інформації (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невправність — невпра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невправність — -ності, ж. Абстр. ім. до невправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невправність — НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невпра́вний. Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 326); Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (Чорн. Словник української мови в 11 томах