невправність

НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невпра́вний.

Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 326);

Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (Чорн., Визвол. земля, 1950, 108);

Поетичні твори Шабленка при певній художній невправності, що пояснювалася відсутністю досвіду, відзначалися соціальною гостротою (Іст. укр. літ., І, 1954, 705).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невправність — невпра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невправність — -ності, ж. Абстр. ім. до невправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невправність — НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невпра́вний. Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Д. Ткач); Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (С. Словник української мови у 20 томах