невпізнаний
НЕВПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Якого не можна пізнати.
Ні господар хати, Ні син його невпізнаний — не знали, Про що б розмову їм почать (Рильський, II, 1956, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невпізнаний — невпі́знаний прикметник якого не впізнали невпі́знаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- невпізнаний — НЕВПІЗНАНИЙ – НЕВПІЗНАННИЙ Невпізнаний. Якого не впізнали. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний не знали, Про що б розмову їм почать (М.Рильський). Невпізнанний. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. Літературне слововживання
- невпізнаний — -а, -е. Якого не впізнали. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невпізнаний — НЕВПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Якого не можна пізнати. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний – не знали, Про що б розмову їм почать (М. Рильський); Не встигли ми викурити й по цигарці, як вона [Галя] з'явилася невпізнана і помолоділа (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах