невроз
НЕВРО́З, у, ч., мед.
Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке проявляється у нервово-психічних розладах, викликаних тривалими переживаннями, перенапруженнями тощо.
[Бенермен: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Ендерсон:] Ні, ні. Борони боже! Забудьте про це. В нього просто невроз (Мирослав Ірчан);
Кора верби має властивість заспокоювати збуджену нервову систему при різних неврозах (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невроз — невро́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- невроз — Нервово-психічне захворювання, яке характеризується функціональними (тимчасовими, зворотними) розладами психіки і поведінки людини, що викликаються несприятливими умовами її життя на даний момент. англ. neurosis; нім. Neurose f=, -n; угор. nevrózis; рос. невроз. Словник із соціальної роботи
- невроз — -у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке характеризується астенічними, нав'язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим пониженням розумової та фізичної працездатності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невроз — НЕВРО́З, у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини. [Б е н е р м е н: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Е н д е р с о н:] Ні, ні. Борони боже! Забудьте про це. Словник української мови в 11 томах