невроз
невро́з
-у, ч., мед.
Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке характеризується астенічними, нав'язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим пониженням розумової та фізичної працездатності.
Істеричний невроз — невротичний розлад, що характеризується різними соматичними та психічними симптомами.
Кардіофобічний невроз — невроз, який характеризується нав'язливим страхом тяжкого серцевого захворювання.
Клімактеричний невроз — невроз, який виникає на фоні клімактеричного синдрому.
Комоційний невроз — невроз, який виникає через деякий час після черепно-мозкової травми.
Системний невроз — порушення діяльності будь-якої системи організму, зумовлене психогенними факторами.
Тривожний невроз — невротичний розлад, який характеризується хронічною неадекватною тривогою або почерговими гострими нападами тривоги чи паніки.
Фобічний невроз — невротичний розлад, який характеризується безпричинною або перебільшеною боязню будь-яких предметів, ситуацій тощо.
Значення в інших словниках
- невроз — невро́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- невроз — Нервово-психічне захворювання, яке характеризується функціональними (тимчасовими, зворотними) розладами психіки і поведінки людини, що викликаються несприятливими умовами її життя на даний момент. англ. neurosis; нім. Neurose f=, -n; угор. nevrózis; рос. невроз. Словник із соціальної роботи
- невроз — НЕВРО́З, у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке проявляється у нервово-психічних розладах, викликаних тривалими переживаннями, перенапруженнями тощо. [Бенермен: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Ендерсон:] Ні, ні. Словник української мови у 20 томах
- невроз — НЕВРО́З, у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини. [Б е н е р м е н: ] Чи й у нього [сина] та недуга? [Е н д е р с о н:] Ні, ні. Борони боже! Забудьте про це. Словник української мови в 11 томах