1. Словник української мови у 20 томах

невтішно

НЕВТІ́ШНО, НЕУТІ́ШНО.

Присл. до невті́шний, неуті́шний.

Од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно (І. Котляревський);

Ой невтішно та нерадісно вертав Шепетинський із свого походу (І. Франко);

– Як починати його [життя] заново? – невтішно думав Вершинін (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтішно — невті́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. невтішно — неутішно. Присл. до невтішний, неутішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невтішно — НЕВТІ́ШНО, НЕУТІ́ШНО. Присл. до невті́шний, неуті́шний. Од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно (Котл., І, 1952, 87); Килина й Явдоха невтішно плакали та дожидали батька додому (Мирний, І, 1954, 159); — Як починати його [життя] заново?... Словник української мови в 11 томах