невідлучно
НЕВІДЛУ́ЧНО.
Присл. до невідлу́чний.
На ґанку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (О. Гончар);
Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідлучно — невідлу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- невідлучно — Присл. до невідлучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідлучно — НЕВІДЛУ́ЧНО. Присл. до невідлу́чний. На ганку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (Гончар, II, 1959, 99); Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 369). Словник української мови в 11 томах