невідчепний
НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, а, е.
Який докучливо вимагає чого-небудь, пристає з чим-небудь (про людину); настирливий, надокучливий.
– Тату, візьміть і мене в Щедрову! – прошуся... – Що там робити з ним? Може, візьмемо, бо воно ж таке невідчепне (М. Стельмах);
// Який робиться, здійснюється з настирливістю надокучливістю.
Михайло підтримав моє невідчепне прохання, і ми рушили вдвох, з візницею Дам'яном, малою господарською бричечкою (Олена Пчілка);
// Якого важко позбутися, який проти волі зберігається у пам'яті, у свідомості.
В його втомленому мозку .. билася невідчепна думка: – Хай би вони пішли, хай би вони дали мені спокій! (Л. Первомайський);
Він не міг відігнати цього невідчепного видіння: перед його очима тягнулися сплутані й закручені зміїними петлями дроти (С. Журахович).
Значення в інших словниках
- невідчепний — невідче́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- невідчепний — Настирливий, надокучливий, причепливий, НАЛАЗЛИВИЙ, прискіпливий, учепистий, учепливий; (- думку) невідступний; (страх) чіпкий, непозбутній. Словник синонімів Караванського
- невідчепний — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- невідчепний — -а, -е. Який докучливо вимагає чого-небудь, чіпляється з чим-небудь (про людину); настирливий, надокучливий. || Якого важко позбутися, який проти волі зберігається у пам'яті, у свідомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідчепний — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
- невідчепний — НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, а, е. Який докучливо вимагає чого-небудь, пристає з чим-небудь (про людину); настирливий, надокучливий. — Тату, візьміть і мене в Щедрову! — прошуся… — Що там робити з ним?... Словник української мови в 11 томах