невіяний
НЕВІ́ЯНИЙ, а, е.
Не очищений віянням від полови, сміття (про зерно).
Лейзор держав їх у таких казармах, харчував такими харчами, що безщасні литвини, звикши їсти невіяний та несіяний хліб, кидали заводи і тікали (І. Нечуй-Левицький);
В людини велике завжди колишеться з дрібним, і думки її схожі на свіжий невіяний обмолот, де разом лежать зерно й полова (М. Стельмах);
// у знач. ім. неві́яне, ного, с. Те, що не очистили віянням від полови, сміття.
Змолов батько невіяне – спекла мати несіяне (прислів'я).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невіяний — неві́яний прикметник Орфографічний словник української мови
- невіяний — -а, -е. Не очищений віянням від полови, сміття (про зерно). || у знач. ім. невіяне, -ного, с. Те, що не очистили віянням від полови, сміття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невіяний — НЕВІ́ЯНИЙ, а, е. Не очищений віянням від полови, сміття (про зерно). Лейзор держав їх у таких казармах, харчував такими харчами, що безщасні литвини, звикши їсти невіяний та несіяний хліб, кидали заводи і тікали (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах