негідь
НЕ́ГІДЬ¹, годі, ж., розм.
Негода (у 1 знач.).
Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе (Б. Грінченко);
Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде [люди] дрижака справляють, .. а Опанас своє: – Ловка погодка-о (Грицько Григоренко);
Ось тут стояв хлів з широким піддашшям, під цим дашком їхній школярський гурт перепочивав у негідь чи завірюху (В. Дрозд).
НЕ́ГІДЬ², годі, ж., збірн.
1. Що-небудь непридатне, непотрібне.
Я думаю, що тепер ти схочеш більше до “Дзвінка” писати, бо, сподіваюсь, у нас не буде того, щоб маринувати добрі праці по три роки, а всяку негідь друкувати (Леся Українка);
[Чубенко:] Чого це від тебе димом тягне? Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе (І. Кочерга).
2. Люди, наділені негативними моральними якостями.
– Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом. Це ж твоїх рук діло!.. – накинулася на мене Маруся (Л. Яновська);
– Вибухни, на нещастя, війна – і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич);
// лайл. Уживається для вираження образи кого-небудь, засудження чиєїсь поведінки (перев. при звертанні).
– Ти що робиш, негідь! – ображеним зойком верескнула панська душа (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- негідь — не́гідь 1 іменник жіночого роду негода арх. не́гідь 2 іменник жіночого роду непотріб; про людей — перен., лайл. збірн. Орфографічний словник української мови
- негідь — зб., непотріб, мотлох; (- людей) НАБРІД. Словник синонімів Караванського
- негідь — див. гидкий; негода Словник синонімів Вусика
- негідь — I -годі, ж., заст. Негода (у 1 знач.). II -годі, ж., збірн. 1》 Що-небудь непридатне, непотрібне. 2》 Люди, наділені негативними моральними якостями. || лайл. Уживається з метою образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку (у звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- негідь — НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн. Словник синонімів української мови
- негідь — НЕ́ГІДЬ¹, годі, ж., заст. Негода (у 1 знач.). Галецька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (Н.-Лев., IV, 1956, 282); Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе (Гр. Словник української мови в 11 томах
- негідь — Негідь, -годі ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої. К. Грам. 54. Словник української мови Грінченка