негідь
НЕ́ГІДЬ¹, годі, ж., заст. Негода (у 1 знач.).
Галецька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (Н.-Лев., IV, 1956, 282);
Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе (Гр., І, 1963, 51);
Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде дрижака справляють, .. а Опанас своє:— Ловка погодка-о (Григ., Вибр., 1959, 159).
НЕ́ГІДЬ², годі, ж., збірн.
1. Що-небудь непридатне, непотрібне.
Я думаю, що тепер ти схочеш більше до "Дзвінка" писати, бо, сподіваюсь, у нас не буде того, щоб маринувати добрі праці по три роки, а всяку негідь друкувати (Л. Укр., V, 1956, 114);
[Чубенко:] Чого це від тебе димом тягне? Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе (Коч., II, 1956, 267).
2. Люди, наділені негативними моральними якостями.
— Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом. Це ж твоїх рук діло!.. — накинулася на мене Маруся (Л. Янов., І, 1959, 460);
— Вибухни, на нещастя, війна — і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Крот., Вибр., 1959, 143);
// лайл. Уживається з метою образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку (при звертанні).
— Ти що робиш, негідь! — ображеним зойком верескнула панська душа (Стельмах, І, 1962, 46).
Значення в інших словниках
- негідь — не́гідь 1 іменник жіночого роду негода арх. не́гідь 2 іменник жіночого роду непотріб; про людей — перен., лайл. збірн. Орфографічний словник української мови
- негідь — зб., непотріб, мотлох; (- людей) НАБРІД. Словник синонімів Караванського
- негідь — див. гидкий; негода Словник синонімів Вусика
- негідь — I -годі, ж., заст. Негода (у 1 знач.). II -годі, ж., збірн. 1》 Що-небудь непридатне, непотрібне. 2》 Люди, наділені негативними моральними якостями. || лайл. Уживається з метою образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку (у звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- негідь — НЕ́ГІДЬ¹, годі, ж., розм. Негода (у 1 знач.). Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе (Б. Грінченко); Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде [люди] дрижака справляють, .. Словник української мови у 20 томах
- негідь — НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн. Словник синонімів української мови
- негідь — Негідь, -годі ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої. К. Грам. 54. Словник української мови Грінченка