недобре
НЕДО́БРЕ.
1. Присл. до недо́брий.
Білограй несамохіть провів поглядом його [пужална] політ, потім недобре глянув на Джигуна (Ю. Мушкетик);
Його спокійне обличчя стало злостивим, недобре засвітилися темні очі (М. Стельмах);
На його правій скроні недобре темнів рубець; певно, слід від поранення осколком (Ю. Бедзик).
2. присл. Погано, не так, як треба, гірше від звичайного.
– Чи йому недобре дома жилося? чи він у чому недостачу терпів?.. (Панас Мирний);
Якось він [Марко] недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті (Григорій Тютюнник);
– Я й сама раніш, часом, недобре про неї думала (А. Головко);
// у знач. безос. пред.
– Бачу, що мені недобре тут буде! (Марко Вовчок);
– І в нас буде, як і в людей. А то все якось старі звичаї переводяться, а це недобре, – обізвався Филін (І. Нечуй-Левицький);
// Неправильно.
Він усе думав, нащо то Бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми: одним дав панство й степи, й лани, а другим дав важку працю, бідність (І. Нечуй-Левицький);
– Ні. Недобре зробив батько, – глухо якось, з протягом почав Чіпка... (Панас Мирний);
// Неприємно.
Щось підкотилось в Дорі під серцем і так недобре розлилось по руках і ногах (М. Коцюбинський);
“Дівка вона, видимо, хороша. Душевна. Але ж Орися. Ху, чорт, як недобре вийшло” (Григорій Тютюнник).
3. у знач. безос. пред. Негаразд, неблагополучно, не все в порядку.
Чекаю завжди твоїх листів нетерпляче, все мені здається, що вдома що-небудь недобре, що хтось слабий (М. Коцюбинський);
Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре... (Марко Вовчок);
// Не годиться, не слід, не варто.
Данило підіймає дівчинку на руки, притискає до грудей. А тій стає радісно і соромно: адже батько бачить, як пестять її, а це вже недобре (М. Стельмах);
// Незручно, непристойно.
А Варка у дворі щовечора – .. чи добре, чи недобре се було – вона того не питалася, вона й разу об тім не подумала, не помислила (Марко Вовчок).
4. у знач. безос. пред. Про поганий фізичний або душевний стан людини.
– Ох, недобре мені, Трохиме, – шепоче Мотря, – смертонька моя (В. Винниченко);
Дівчина побачила, що з Івановою матір'ю сталося недобре, підхопила її під руки й відвела вбік (С. Чорнобривець).
Значення в інших словниках
- недобре — недо́бре прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- недобре — пр., погано, негарно, зле; (чинити) негаразд, неправильно; (вражати) неприємно, прикро; ФР. мож. пох. від НЕДОБРИЙ. Словник синонімів Караванського
- недобре — див. негоже; тривожно Словник синонімів Вусика
- недобре — 1》 Присл. до недобрий. 2》 присл. Погано, не так, як треба, гірше від звичайного. || у знач. присудк. сл. || присл. Неправильно. || Неприємно. 3》 у знач. присудк. сл. Негаразд, неблагополучно, не все в порядку. || Не годиться, не слід, не варто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недобре — ле́гко (пога́но, недо́бре і т. ін.) лежи́ть. Не дуже оберігається, не охороняється; можна вкрасти. — Усе, каже, крадь, де тільки легко лежить… (Панас Мирний); — От скажіть, тату, а коли ми не брали того, що погано лежало? (М. Фразеологічний словник української мови
- недобре — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови
- недобре — Недо́бре, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недобре — НЕДО́БРЕ. 1. Присл. до недо́брий. Білограй несамохіть провів поглядом його [пужална] політ, потім недобре глянув на Джигуна (Мушк. Словник української мови в 11 томах
- недобре — Недобре нар. 1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням. МВ. ІІ. 9. 2) Зло. 3) Невкусно. Словник української мови Грінченка