1. Фразеологічний словник української мови

недобре

ле́гко (пога́но, недо́бре і т. ін.) лежи́ть. Не дуже оберігається, не охороняється; можна вкрасти. — Усе, каже, крадь, де тільки легко лежить… (Панас Мирний); — От скажіть, тату, а коли ми не брали того, що погано лежало? (М. Стельмах); Іноді просто прибирав, де погано лежало, а то й крав (П. Загребельний); Він змалку такий.. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд); Тітка ж Ялосовета ніколи не зазіхала і не посягала на те, що погано лежить (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недобре — недо́бре прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недобре — пр., погано, негарно, зле; (чинити) негаразд, неправильно; (вражати) неприємно, прикро; ФР. мож. пох. від НЕДОБРИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. недобре — див. негоже; тривожно Словник синонімів Вусика
  4. недобре — 1》 Присл. до недобрий. 2》 присл. Погано, не так, як треба, гірше від звичайного. || у знач. присудк. сл. || присл. Неправильно. || Неприємно. 3》 у знач. присудк. сл. Негаразд, неблагополучно, не все в порядку. || Не годиться, не слід, не варто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недобре — НЕДО́БРЕ. 1. Присл. до недо́брий. Білограй несамохіть провів поглядом його [пужална] політ, потім недобре глянув на Джигуна (Ю. Мушкетик); Його спокійне обличчя стало злостивим, недобре засвітилися темні очі (М. Словник української мови у 20 томах
  6. недобре — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови
  7. недобре — Недо́бре, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. недобре — НЕДО́БРЕ. 1. Присл. до недо́брий. Білограй несамохіть провів поглядом його [пужална] політ, потім недобре глянув на Джигуна (Мушк. Словник української мови в 11 томах
  9. недобре — Недобре нар. 1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням. МВ. ІІ. 9. 2) Зло. 3) Невкусно. Словник української мови Грінченка