недалеко

недале́ко втекти́ (піти́) від кого—чого. Мало відрізнятися від кого-, чого-небудь; бути майже однаковим з кимсь, чимсь. Щодо Пазі, то він наче догадувався, що вона недалеко втекла від звичайної повії (Л. Мартович); Іноді дійсно можна знайти вибиті на стінах малюнки. Та вони часто непристойні. Видно — яванці недалеко пішли від індусів (Ю. Яновський).

недале́ко лежа́ти від чого, жарт. Бути чимось схожим на щось інше, але трохи поступатися своїми якостями, властивостями і т. ін. Серп від коси, як кажуть, недалеко лежав. Тепер і для серпа є діло (З газети).

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недалеко — недале́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недалеко — див. БЛИЗЬКО. Словник синонімів Караванського
  3. недалеко — див. близько Словник синонімів Вусика
  4. недалеко — 1》 Присл. до недалекий 1), 2). || На невелику віддаль. || у знач. присудк. сл. На невеликій віддалі. || у знач. присудк. сл. Недовго, скоро. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається з назвою предметів, живих істот, на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недалеко — НЕДАЛЕ́КО. 1. Присл. до недале́кий 1, 2. Недалеко стояла якась дівчинка на лижах і глузувала з мене (Л. Смілянський); Недалеко до півночі з його [шинку] вийшло два чоловіки (Панас Мирний); // На невелику віддаль. Словник української мови у 20 томах
  6. недалеко — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. Словник синонімів української мови
  7. недалеко — Недале́ко, недале́чко (близько), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. недалеко — НЕДАЛЕ́КО. 1. Присл. до недале́кий 1, 2. Недалеко стояла якась дівчинка на лижах і глузувала з мене (Сміл., Сашко, 1954, 12); Недалеко до півночі з його [шинку] вийшло два чоловіки (Мирний, IV, 1955, 201); // На невелику віддаль. Словник української мови в 11 томах