недобрий
важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати на кого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок); (Нечипоренко:) Я багато не прошу, нам би тільки хати освітити. А то колгоспники вже й так дишуть на мене важким духом: що ж ми, кажуть, гірші за інших (О. Левада); — Ну, а Васюта ж? І той поклонивсь Іванцеві? — Ні, мабуть, .. бо .. запорожці і на Васюту похвалялись, да й на всю городову старшину недобрим духом дишуть (П. Куліш).
гля́нути недо́брим о́ком на кого. За народними уявленнями, поглядом пошкодити, спричинити нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу тощо; зурочити. — А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! Може, на тебе хто недобрим оком глянув? (Марко Вовчок).
ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого—що. Поглядом виражати осуд кого-небудь за певні вчинки, дії, поведінку і т. ін. Старі й правовірні кидали на неї (молодь) недобрим оком (М. Коцюбинський).
недо́бра си́ла. Те, що приносить людям нещастя, горе. Здається, вперш людська нога на мох оцей ступила, здається, скрізь підстеріга тебе недобра сила (І. Гончаренко).
роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі. За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т. ін. Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс). роби́ти до́брі мі́ни. Усі (в сім’ї) намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький).
сумно́ї (лихо́ї, недо́брої і т. ін.) па́м’яті. Уживається для вираження негативних емоцій при згадці про кого-, що-небудь, при оцінці когось, чогось. Церква Богородиці Пирогощої зникла в сумної пам’яті тридцяті роки (З газети); Шкідливу, руїнницьку роботу провадили в нашій мові лихої пам’яті футуристи (М. Рильський); Людяне ставлення до засланого поета (Т. Г. Шевченка) дорого коштувало Бутакову. Він попав під нагляд чорної пам’яті ІІІ відділу (З газети).
Значення в інших словниках
- недобрий — недо́брий прикметник Орфографічний словник української мови
- недобрий — (ставленням) НЕДОБРОЗИЧЛИВИЙ; (сон) недобровісний, зловісний, лиховісний; (час) важкий, несприятливий; (- тишу) гнітючий; (- славу) лихий; (хто) злий, поганий; (- розмову) прикрий, неприємний; (вчинок) осудний, несхвальний; (- справи) кепський; (борщ) несмачний. Словник синонімів Караванського
- недобрий — див. злий Словник синонімів Вусика
- недобрий — -а, -е. 1》 Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини). || Який виражає недоброзичливість, неприязнь, погане ставлення і т. ін. до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недобрий — НЕДО́БРИЙ, а, е. 1. Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини). Скільки турбот, сподіванок, скільки глибочезної, мов надра землі, і трудної любові батьківської може потрощити, обернути на пил... Словник української мови у 20 томах
- недобрий — Недобрий, як собака. Лихий мов собака. Собаки на припоні бувають дуже лихі. Такі недобрі були, та й полизалися. Погнівались були дуже, та й перепросилися. Приповідки або українсько-народня філософія
- недобрий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- недобрий — Недо́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недобрий — НЕДО́БРИЙ, а, е. 1. Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини). — Недобра вона, кажуть, у його; ворочає ним на всі боки, а не жалує… (Мирний, IV, 1955, 43); Скільки турбот, сподіванок... Словник української мови в 11 томах
- недобрий — Недобрий, -а, -е 1) Нехорошій, дурной. 2) Недобрый, злой. 3) Невкусный. Словник української мови Грінченка