недовіряти
НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.
Не виявляти довір'я, не мати довір'я до кого-небудь.
Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (І. Франко);
Слухала Слава Артема уважно, і не раз ловив хлопець пильний її погляд на собі. “Недовіряє!” – подумав собі (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовіряти — недовіря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- недовіряти — (кому) не мати довір'я до кого: п-к НЕДОВІРЯЮЧИЙ, недовірливий, недовіркуватий, схильний недовіряти, сповнений недовіри до. Словник синонімів Караванського
- недовіряти — -яю, -яєш, недок. Не виявляти довір'я, не мати довір'я до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовіряти — Вовка в кошару не впускай. Він багато шкоди наробить. Лихого в товариство не бери. З тої муки хліба не буде. Та робота користі не дасть. Лиса в курник не впускай. Бо наробить багато шкоди. Приповідки або українсько-народня філософія
- недовіряти — НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Не виявляти довір’я, не мати довір’я до кого-небудь. Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (Фр., VIII, 1952, 234). Словник української мови в 11 томах