недовіряти

(кому) не мати довір'я до кого: п-к НЕДОВІРЯЮЧИЙ, недовірливий, недовіркуватий, схильний недовіряти, сповнений недовіри до.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовіряти — недовіря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. недовіряти — -яю, -яєш, недок. Не виявляти довір'я, не мати довір'я до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовіряти — НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Не виявляти довір'я, не мати довір'я до кого-небудь. Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (І. Франко); Слухала Слава Артема уважно, і не раз ловив хлопець пильний її погляд на собі. “Недовіряє!” – подумав собі (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. недовіряти — Вовка в кошару не впускай. Він багато шкоди наробить. Лихого в товариство не бери. З тої муки хліба не буде. Та робота користі не дасть. Лиса в курник не впускай. Бо наробить багато шкоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. недовіряти — НЕДОВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Не виявляти довір’я, не мати довір’я до кого-небудь. Він зачав всіх боятися, всім недовіряти (Фр., VIII, 1952, 234). Словник української мови в 11 томах