недовірок

Значення в інших словниках

1. недовірок — недо́вірок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. недовірок — див. зрадник; чорт Словник синонімів Вусика
3. недовірок — -рка, ч. 1》 Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь. || Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. 2》 заст. Той, хто зрікся своєї віри або недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін. 3》 зневажл. Людина, позбавлена хороших рис; виродок, негідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недовірок — НЕДО́ВІРОК, рка, ч. 1. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь; // Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. – З тим Дум'яком, недовірком і анархістом, я ледви [ледве] чи договорюся до чого (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
5. недовірок — ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Словник синонімів української мови
6. недовірок — НЕДО́ВІРОК, рка, ч. 1. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь; // Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. — З тим Дум’яком, недовірком і анархістом, я ледви [ледве] чи договорюся до чого (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. недовірок — Недовірок, -рка м. Ренегатъ; маловѣрный. Лях Бутурлак, клюшник галерський, сотник Переяславський, недовірок християнський. АД. 210. Словник української мови Грінченка