1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недовірок

недо́вірок

-рка, ч.

1》 Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь.

|| Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат.

2》 заст. Той, хто зрікся своєї віри або недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін.

3》 зневажл. Людина, позбавлена хороших рис; виродок, негідник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовірок — недо́вірок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. недовірок — (відступник) ренеґат; (релігійний) геретик; ЛАЙ. виродок, нелюд. Словник синонімів Караванського
  3. недовірок — див. зрадник; чорт Словник синонімів Вусика
  4. недовірок — НЕДО́ВІРОК, рка, ч. 1. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь; // Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. – З тим Дум'яком, недовірком і анархістом, я ледви [ледве] чи договорюся до чого (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. недовірок — ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Словник синонімів української мови
  6. недовірок — НЕДО́ВІРОК, рка, ч. 1. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь, не остаточно переконаний у чомусь; // Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. — З тим Дум’яком, недовірком і анархістом, я ледви [ледве] чи договорюся до чого (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. недовірок — Недовірок, -рка м. Ренегатъ; маловѣрный. Лях Бутурлак, клюшник галерський, сотник Переяславський, недовірок християнський. АД. 210. Словник української мови Грінченка