недогодований

НЕДОГОДО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до недогодува́ти.

2. у знач. прикм., зневажл. Який має вигляд худої, замученої, недостатньо, погано годованої людини.

Помітив [Хмельницький] аж посинілого першокласника Стефана Чернецького, помітив і те, як по-вовчому озлившись, це миршаве, якесь недогодоване шляхтеня прицілилося і таки влучило Стасеві по обличчю (Іван Ле);

Мати копає землю, а замотане ганчір'ям дитя в сніговій постелі жде на свою долю. Недоросле, недогодоване, не відає, що б'є остання хвилина життя (К. Гордієнко);

Круглий рік агенти-заготівельники, наче якісь заброди, колотилися по всьому Поліссю, вишукуючи на ярмарках у дядьків худих недогодованих свиней (М. Малиновська).