недогода
НЕДОГО́ДА, и, ж.
1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось.
[Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Леся Українка);
// рідко. Незручність, недолік, невигода.
– Ваш таточко .. почав мене день у день догризати тою службою .. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (І. Франко);
Я взяв собі меншу хатинку, яка .. і має ту недогоду, що з неї є двері до хазяйської пекарні (М. Коцюбинський);
// у знач. пред. Не задовольняє кого-небудь, не підходить, не подобається кому-небудь.
– Тим вченим скрізь недогода! Такі образи хіба в Лаврі знайдете, – сказав гордо отець Степан (І. Нечуй-Левицький);
– Усе вам [робітникам] кривда, все вам недогода, все мусите на щось нарікати (І. Франко);
– Якого біса ти почала й знову комизитися? Якої болячки тобі ще треба? Чим тут тобі недогода? (Л. Яновська).
2. заст. Невдача, неприємність, незлагода.
Од того часу, як тільки траплялась Онисі яка недогода, вона все репетувала та нахвалялась, що покине зятя й поїде до сина (І. Нечуй-Левицький);
Будьмо щасливі наперекір всім недогодам і неприємностям (М. Коцюбинський);
– Що вам, Сергію? Ще якась недогода з продукцією? (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- недогода — недого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недогода — Невдоволення; З. невдача; ФР. не подобається, не так <н. все йому недогода>. Словник синонімів Караванського
- недогода — -и, ж. 1》 Невдоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. || рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. || у знач. присудк. сл. Не задовольняє кого-небудь, не подобається кому-небудь. 2》 заст. Невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недогода — Бабиній дівці все недогода. Вона дуже вередлива, бо баба розпестила. Недогода моїй бабці ні на печі, ні на лавці. Дуже вередлива. Нічим її не догодиш. Приповідки або українсько-народня філософія
- недогода — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
- недогода — НЕДОГО́ДА, и, ж. 1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Л. Укр., IV, 1954, 235); // рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. Словник української мови в 11 томах
- недогода — Недого́да, -ди ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315. Словник української мови Грінченка