недогода

ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. рідше, НЕДОГО́ДА розм. рідко. Велика вада юності — впертість (П. Дорошенко); Одна з основних вад картоплі — здатність темніти в очищеному стані (з газети); Чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах); У кожного працівника є свої хиби й мінуси в роботі (з газети); Єсть деякі дефекти в тому знімку (Леся Українка); Найбільший ґандж щодо роботи має (Мина) велику нехіть (О. Гончар); Формалізм і верхоглядство в роботі — порок (з журналу); Ми законно пишаємося здобутками літератури. Але при цьому не можна закривати очі на її огріхи, прогалини (з газети); Добре серце не провина, А скоріше навпаки (С. Воскрекасенко); — Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (І. Нечуй-Левицький); — Ваш татечко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (І. Франко).

НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. (несподівана невдача в здійсненні якої-небудь справи, задуму); ПРО́МАХ (невдалий наслідок якої-небудь справи); НЕВЕЗІ́ННЯ розм. (постійні невдачі, що переслідують кого-небудь). Невдача роботи над першою книгою, навіть цілковитий неуспіх першої книги ні в якому разі не повинні обірвати в молодого літератора його бажання.. писати (Ю. Смолич); Будьмо щасливі наперекір всім недогодам і неприємностям (М. Коцюбинський); Неуспіх у воєнній операції; Марина Остапівна, коротко й сухо перелічивши всі зриви, які сталися в цеху.., проголосила: у неї немає певності в тому, що бригада Павлюк справиться з таким відповідальним завданням (В. Козаченко); (Вітровий:) Нікого не підготував, не порадився з активом, думав, сам все зможу, — зачитаю план на зборах і всі проголосують "за", а вийшла осічка (О. Корнійчук); Радіти з перемог і хвилюватися через промахи; А сьогодні настрій ще гірший, бо, крім усього, я ще й злий. Не знаю навіть, на що звернути — на невезіння чи на свою ж недотелепуватість (Н. Тихий).

НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. (гостре незадоволення зі злістю). Він менше за всіх відчував незадоволення з приводу невдатної експедиції (Г. Хоткевич); Підійшов бригадир.., на його клиноподібному обличчі — невдоволення, злість (О. Лупій); Якщо здолаєш збагнути, як мені хотілося поїхати, то зрозумієш цілком мою прикрість (М. Коцюбинський); Заремба з досадою насупив брови (О. Донченко); В голосі Савичева чулося нетерпіння і навіть стримане роздратування (Л. Первомайський); В її байдужому тоні ледве можна було помітити нотки не то роздражнення, не то образи (Леся Українка).