недогода

Бабиній дівці все недогода.

Вона дуже вередлива, бо баба розпестила.

Недогода моїй бабці ні на печі, ні на лавці.

Дуже вередлива. Нічим її не догодиш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недогода — недого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недогода — Невдоволення; З. невдача; ФР. не подобається, не так <н. все йому недогода>. Словник синонімів Караванського
  3. недогода — -и, ж. 1》 Невдоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. || рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. || у знач. присудк. сл. Не задовольняє кого-небудь, не подобається кому-небудь. 2》 заст. Невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недогода — НЕДОГО́ДА, и, ж. 1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Леся Українка); // рідко. Незручність, недолік, невигода. – Ваш таточко .. Словник української мови у 20 томах
  5. недогода — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  6. недогода — НЕДОГО́ДА, и, ж. 1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Л. Укр., IV, 1954, 235); // рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. Словник української мови в 11 томах
  7. недогода — Недого́да, -ди ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315. Словник української мови Грінченка