недогода
НЕДОГО́ДА, и, ж.
1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось.
[Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Л. Укр., IV, 1954, 235);
// рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік.
— Ваш таточко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (Фр., II, 1950, 327);
Я взяв собі меншу хатинку, яка хоч і має ту недогоду, що з неї є двері до хазяйської пекарні (Коцюб., III, 1956, 145);
// у знач. присудк. сл. Не задовольняє кого-небудь, не подобається кому-небудь.
Все недогода бабиній дівці (Укр., присл.., 1955, 229);
— Тим вченим скрізь недогода! Такі образи хіба в Лаврі знайдете, — сказав гордо отець Степан (Н.-Лев., III, 1956, 25);
— Чого ж твоя жінка ще хоче? — насуплюється Мірошниченко. — То щодня бігала, щоб не забулися про вас [і дали землю], бо ви, мовляв, коло лісу живете, а тепер знову недогода? (Стельмах, II, 1962, 21).
2. заст. Невдача.
Од того часу, як тільки траплялась Онисі яка недогода, вона все репетувала та нахвалялась, що покине зятя й поїде до сина (Н.-Лев., III, 1956, 209);
Будьмо щасливі наперекір всім недогодам і неприємностям (Коцюб., III, 1956, 184).
Значення в інших словниках
- недогода — недого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недогода — Невдоволення; З. невдача; ФР. не подобається, не так <н. все йому недогода>. Словник синонімів Караванського
- недогода — -и, ж. 1》 Невдоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. || рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. || у знач. присудк. сл. Не задовольняє кого-небудь, не подобається кому-небудь. 2》 заст. Невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недогода — НЕДОГО́ДА, и, ж. 1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Леся Українка); // рідко. Незручність, недолік, невигода. – Ваш таточко .. Словник української мови у 20 томах
- недогода — Бабиній дівці все недогода. Вона дуже вередлива, бо баба розпестила. Недогода моїй бабці ні на печі, ні на лавці. Дуже вередлива. Нічим її не догодиш. Приповідки або українсько-народня філософія
- недогода — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
- недогода — Недого́да, -ди ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315. Словник української мови Грінченка